Радісних
Великодніх Свят!
Миру,радості,добра!
Великдень:
обряди, повір’я та народні прикмети
Великдень, Пасха, Христове Воскресіння -
найочікуваніше світле весняне свято. З Великоднем традиційно пов'язана значна
кількість народних повір'їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.
Пасхальна трапеза
Коли на Великдень поверталися зі свяченим до своїх домівок,
господар хати з кошиком ставав на порозі і казав тричі: «Христос воскрес». А
вся родина, сім'я хором відповідала: «Воістину воскрес». Великодній сніданок
розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить
його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на
тарілці і для померлих з родини) Іноді починали з розрізання святої писанки на
стільки частин, скільки було членів родини. Кожен мовчки з'їдав свою частину, а
далі вже обідали холодцем, свининою, ковбасою, завершуючи трапезу паскою.
Починали святкову трапезу і з паски. Перш за все зрізали з неї верх - і давали
корові, щоб було багато молока, або ж зберігали до часу, коли корова буде
телитися. Після обіду належало не пити води години дві - тоді і в полі під час
жнив не будуть хотіти води.
Дехто лише трошки cпробувавши свячених страв, бігли знову до
церкви і дзвонили у церковні дзвони - вірили, що у нього тепер добре буде
родити пшениця або гречка. Дзвін на Великдень має особливу силу, що здатна
вилікувати й допомогти в здійсненні бажань. Крім того в церковні дзвони у
святкові дні міг вдарити кожен бажаючий.
Традиції
Великодня
Суворо забороняється будь-яка домашня робота (звичайно, крім
годування худоби і птиці). Ходять в гості один до одного, гуляють, співають.
Жінки (а згодом - діти) йдуть до баби, що у них повитухою була. Несуть їй
гостинець - паску, яйця або писанки, хустку.
Із залишками святкової Пасхальної трапези поводилися дуже
обережно. Отже, всі залишки паски збирають і закопують у такому місці, де ніхто
не ходить - щоб не топталися по святій; кидають на воду (у річку), щоб пішло за
водою. Кістки з свяченого поросяти закопують, щоб не йшов град. Кістки з риби
перетирають на порошок і п'ють від кольок. Сіль використовують як ліки від
більма в худоби (вдувають в очі); дають корові, щоб краще їла. Хрін - ліки від зубів.
Пшоно сипали курчатам, щоб не хапала їх сорока чи ворона. Маком обсівали
корівники, щоб відьма корів не доїла (бо їй спочатку потрібно зібрати цей мак);
обсипали подвір'я там, де був небіжчик, - щоб не приступав до будинку. Крейдою
писали хрести на дверях, щоб нечиста сила не ввійшла до дому, зберігали як ліки
«від печії»; обводили могили - щоб відьми не розкопували.
У чудодійну силу шкаралупи свячених яєць також свято вірять:
шкаралупу від яєць чи писанок тримають на палицях на городі, щоб не заводилися
в землі черв'яки; коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють на двох
встромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.
Особливим було ставлення до рушника, в якому святили паску. Його
витягали, коли у жінки починалися пологи, щоб легше було.
Як сонце сходить, люди похилого віку виходять на двір і
дивляться, як сонце «грає». Кажуть, воно радіє, що «Христос воскрес», і
робиться то синім, то зеленим, то червоним.
Після довгого Великого посту молодь влаштовувала справжні
народні гуляння та розваги. На Великдень усі мають
веселитися, а хто сумуватиме цього дня, то й увесь рік так проведе.
Великодні повір'я
Три дні в церкві правиться святкова служба. Якщо хто хоче навчитися
якого ремесла, повинен на перший день Пасхи йти до церкви, і коли священик
вперше скаже: "Христос воскрес!", то тихо відповісти: якщо хоче
навчитися шити - «голка в руках»; майструвати - «сокира в руках»; т.д.
Дівчата, щоб вийти заміж повинні були під час церковної служби
на Великдень потрібно сказати про себе: «Воскресіння Христове! Пошли мені
нареченого холостого! ».
Якщо дитина народилася в пасхальну неділю, то вона неодмінно
стане відомою, знаменитою людиною. Той же, хто народився на пасхальному тижні,
буде мати міцне здоров’я.
Хороша прикмета на Великдень почути зозулю – це віщує поповнення
в сімействі, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.
Дівчата в цей день наводили красу – освячене червоне пасхальне
яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися.
Жінка, у якої ніяк не виходить завагітніти, на Великдень повинна
поставити поруч із собою зайву тарілку покласти туди шматочок паски зі словами:
“Паска для діточок!”. Після трапези цей шматочок кришили птахам.
Мами захищали своїх дітей таким чином – починаючи з Великодня і
тиждень потому малюкам натщесерце давали спочатку шматочок освяченого паски і
лише потім тільки годували іншою їжею.
У народі є віра, що в дні великих свят стають більш активними
демонологічні істоти, особливо ті, що живуть серед людей. Саме в це свято
попадалася рідкісна можливість побачити, а якщо пощастить - і приборкати
відьму: як сторож відкриє церкву, всі відьми лізуть цілувати замок, щоб вони
скрізь їм самі відкривалася; намагаються відьми смикнути батюшку за ризи або
витертися ними: якщо не вдасться, то вона на цілий рік втрачає свої чари.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на
могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них
прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого. Як не дивно, уважалося
щастям умерти у великодній тиждень, тому що всієї душі в ці дні попадають у рай
і цих людей не можна оплакувати, а ховати треба з радістю, думаючи про те, що
душу потрапила в рай: «цим днем Бог водить всіх мерців у рай». Протягом трьох
днів ворота раю відкриті (відкриті і царські врата в іконостасі), і душа
відразу полетить на небо, до раю. У труну померлому кладуть червоні крашанки:
померлих на Великдень зустрічає сам Христос, христосується з їхніми душами.
Народні прикмети
На Великдень повинна бути така сама погода, що й на
Благовіщення.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо
господиня — льон.
Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю
та теплого літа.
Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре,
якщо хмарна — літо буде сухе.
Немає коментарів:
Дописати коментар